Экология и христианство

Біоцентрично-мережна ландшафтна територіальна структура (ЛТС) Ґрунтується на аналогії між островами в морі та островами природної рослинності, які збереглися в агроіндустріальному ландшафті. Відносини, що формують даний тип територіальної структури, пов'язані з вираженими на хоричному рівні територіальними особливостями поведінки, міграції і взаємовідносин популяцій. Просторові відносини між біотичними елементами, як і конкуренція за місцеві ресурси, мають суттєве значення на малій території і обумовлюють формування субтопічної структури геотопів, типу екоїдів і поліекоїдів. На хоричному рівні просторово-біотичні відносини реалізуються у таких процесах як перехресне запилення рослин, поширення спор і насіння, міграції рослин і тварин. Ці відносини пов'язують між собою не окремі організми, а їх популяції та цілі екосистеми. Геотопи з природною рослинністю займають певні ділянки – т.зв. біоцентри . В антропогенному ландшафті такі структури виконують функцію збережен...

Границі між геосистемами Одна геосистема може переходити в іншу двома шляхами: 1. стрибкоподібно вздовж певної лінії; 2. займати деяку перехідну смугу, кордони якої можна визначити. Ландшафтні границі можуть бути як реальними, так і умовними. Реальні границі – це вододільні лінії, лінії концентрації водних потоків, межі між деревною і трав'яною рослинністю (лісом і степом). Умовні границі виділяють як визначені лінії на мапі в межах реальної перехідної смуги. Границі, що розділяють між собою два геотопи, називають топічними ландшафтними границями або границями першого рангу . Границі між геосистемами наступного порядку (ландшафтними смугами, наногеохорами) –   границі другого рангу . І т.і. Границі можуть бути від морфологічно невиражених (наприклад: між геосистемами, що різняться лише за типами ґрунтів) до явно виражених морфологічно (лінії перегинів, схилів, концентрованих потоків). Як правило, чим більш «молодою» є територія в геологічному відношенні, тим ч...

Екологічна ситуація та природоохоронна справа на території України у ІІ-й половині ХІХ – на початку ХХ ст. Важливою віхою нашої історії став 1861 р. Мається на увазі видання Маніфесту російського царя Олександра ІІ про скасування кріпацтва. Оскільки до складу Російської імперії тоді входила переважна більшість українських земель, то цей документ кардинальним чином змінив економічні та соціальні відносини в українському суспільстві. Незважаючи на недосконалості, селянська реформа 1861 р. була прогресивною і позитивною, оскільки дала мільйонам людей свободу. Але про недосконалості теж слід згадати: зокрема, земля за цією реформою залишалася за поміщиками. Вони мали виділити певну її частину своїм колишнім кріпакам, але ті мали викупити її, відразу чи поступово. Те, що було благом для людей, на довкіллі позначилося, скоріше, негативно. Темпи знищення лісів та розорення земель зросли в декілька разів. Тому декілька причин: - при розподілі землі між селянами та поміщиками селя...

Екологічна ситуація та природоохоронна справа на території України у період від початку І-ї світової до кінця ІІ-ї світової війни. Час між 1914 та 1945 роками можна віднести до найтрагічніших періодів нашої історії. В усіх сенсах. Випробування, які випали на долю наших прадідів, можна без сумніву віднести до найскладніших, що колись поставали перед людьми. І якщо раніше важкі часи для людей часто виявлялися благом для дикої природи («дике поле»), то ці роки і для природи, и для народу були жахливими. Перша світова війна у 1914-1918 рр. – бойові дії проходили саме на території України – у західній та центральній її частинах. Будь які війни – від давніх до сучасних – мають руйнівний вплив на природу. Зокрема, масові знищення лісів. 1917 р. Революція, повалення самодержавства, один з численних результатів – націоналізація природних багатств. Приватну власність було скасовано, простий народ отримав доступ до лісів, садів, парків, рідкісних рослин та тварин, що там утримувал...