ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ І ЛІТОСФЕРИ

ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ

Основні проблеми

1. внаслідок антропогенного навантаження на території їх рельєф та водний режим зазнають незворотних змін, що призводить до зникнення цілих річок, особливо у посушливих регіонах;

2. береги річок часто перетворюються на сміттєзвалища;

3. хімічне забруднення річок стічними водами з комунальних та промислових підприємств;

4. порушення ландшафтів прибережних територій: забудова, рекреаційне забруднення і т.і.

5. будівництво ГЕС та водосховищ на річках;

6. розливи нафти під час аварій на танкерах та бурових платформах;

7. зниження чисельності багатьох видів морських та річкових тварин внаслідок неконтрольованого вилову та забруднення середовища мешкання;

8. Світовий океан є кінцевим реципієнтом усіх забруднень з суходолу та атмосфери. Зараз в океані можна знайти цілі «ріки» або величезні «острови» зі сміття, в першу чергу, пластика;

9. Евтрофікація або цвітіння водойм – явище інтенсивного розмноження у воді синьо-зелених водоростей внаслідок її забруднення та зниження вмісту кисню.

До водойм зараз надходить багато забруднюючих речовин, мулу, органіки, азотних та фосфорних добрив. Підвищення концентрації органічних речовин та азоту змінює окислювально-відновлювальні властивості води, через що в ній значно знижується вміст кисню. Усе це згубно діє на більшість водних організмів. Але для деяких анаеробних організмів, до яких і відносяться синьо-зелені водорості, такі умови, навпаки, дуже сприятливі для розвитку. Вони починають інтенсивно розмножуватися та виділяти в середовище токсичні продукти життєдіяльності. Змінюється колір води. Послаблення конкурентного тиску від інших організмів також сприяє цим процесам. Цвітіння водойм, особливо стоячих, наприкінці літа, коли збільшується концентрація органіки, є характерним і для дикої природи, але в незрівнянно менших масштабах.

Джерела забруднення гідросфери

Є чотири категорії найбільш значних забруднювачів:

1)      атмосферна вода, до якої в повітрі приєднуються забруднення промислового походження, які потрапляють у вигляді дощу на поверхню землі, яка утворює поверхневі стоки;

2)      міські стічні води;

3)      промислові стічні води;

4)      стічні води з полів, оброблених пестицидами, гербіцидами та іншими хімікатами та з ферм.

Промислові стічні води підрозділяють на:

-  реакційні води, що утворюються в процесі реакцій з виділенням води;

-  промивні води;

-  водні екстрагенти й абсорбенти;

-  охолоджуючі води;

-  побутові води від їдалень, туалетів, пралень.

Має екологічне значення і теплове забруднення водойм, за якого підвищення температури води починає відігравати роль обмежуючого фактора. Так, до 26⁰С не спостерігається шкідливого впливу, за подальшого підвищення температури (до 26-30⁰С) відбувається пригнічення життєдіяльності риб, температура 34436⁰С спричиняє загибель риб і деяких інших організмів.

ЗАБРУДНЕННЯ ЛІТОСФЕРИ

Джерела забруднення ґрунту

До основних джерел забруднення відносять:

1)      житлові будівлі й побутові підприємства (забруднення – побутове сміття, харчові відходи, фекалії, будівельне сміття, відходи твердого та рідкого палива);

2)      промислові підприємства (забруднення – кольорові і важкі метали, ціаніди, фенол, метанол, шлак, сажа, оксиди сірки);

3)      сільське господарство (забруднення – ядохімікати, добрива);

4)      транспорт (забруднення – свинець, вуглеводні, машинні мастила).

У ґрунті відбувається накопичення токсичних речовин, таких як пестициди, свинець, ртуть та інші. Це трапляється тому, що самоочищення ґрунтів майже не відбувається, а якщо і відбувається, то дуже повільно.

Особливо руйнівний вплив на ґрунти мають такі галузі:

- гірничо-видобувна промисловість;

- будівництво;

- створення каналів та водосховищ;

- прокладання шляхів сполучення, трубопроводів, тощо;

- організація звалищ та полігонів;

- військово-промисловий комплекс.

Вони призводять до повного знищення шару ґрунту та верхніх шарів породи.

Зараз більша частина території суходолу вже освоєна людиною. На місці природних ландшафтів створено агросистеми, пасовища, населені пункти (урбосистеми). Штучні ландшафти суттєво відрізняються, від природних зокрема, такими параметрами:

- Значно меншою видовою різноманітністю, бідністю флори та фауни;

- Нездатністю до самостійного існування без постійного додавання ззовні речовини та енергії.

Тривале сільськогосподарське використання земель людиною з часом призводить до таких наслідків:

1. Дегуміфікація земель – втрата гумусу.

Гумус – речовина, що дає ґрунту родючість. Являє собою суміш органічних продуктів розкладу рослинних та тваринних залишків. Є джерелом необхідних речовин для рослин.

На початку ХХ ст. за даними В.В.Докучаєва середній вміст гумусу в українських чорноземах складав 4-7%, а в деяких місцях – навіть 12-16%. Зараз середній вміст гумусу складає 1,5-4%.

2. Ерозія земель – процес руйнування верхнього шару ґрунту та гірських порід внаслідок дії природних сил. Виділяють водну та вітрову ерозію.

Водна ерозія полягає в тому, що вода, потрапляючи з опадами на землю,  рухається вниз із поверхневим стоком, формуючи при цьому борозни та канави, які поступово розширюються та перетворюються на яри та балки. Значно перешкоджає таким процесам коріння рослин й підстилка з рослинних залишків. На розораній землі ерозійні процеси посилюються в багато разів. Щорічно з поверхневим стоком втрачається велика кількість землі, гумусу, насіння, врожаю, особливо з височин. Все це потрапляє до водойм та забруднює їх. Але головним наслідком водної ерозії є розчленування рельєфу.

Вітрова ерозія. Якщо частки ґрунту не скріплені корінням рослин та  вологою, він швидко пересихає, стає сипучим і легко піддається руйнації вітром. Тому на розораній площі вода довго не затримується, оскільки відразу ж випаровується або стікає. Вітер з часом перетворює землю на пісок, на якому важко укорінитися рослинам. Наслідком вітрової ерозії можуть бути такі явища: наступ пісків; пилові бурі; опустелювання територій.

3. Засолення земель – явище, за якого концентрація у ґрунті мінеральних солей досягає токсичних рівнів і пригнічує існування більшості характерних для регіону рослин; має місце на посушливих територіях з випітним водним режимом як результат нераціональних іригаційних заходів.

У ХХ столітті в сільському господарстві сталися фундаментальні зміни, що в рази збільшили антропогенне навантаження та забруднення довкілля. Це – механічна та хімічна революція в сільському господарстві.

Механічна революція – поява сільськогосподарської техніки, яка значно полегшила працю землеробів, але водночас завдає значну шкоду ґрунту (глибоке орання, забруднення відходами палива і т.і.)

Хімічна революція – поява речовин, що використовуються для боротьби зі шкідливими організмами – пестицидів. Виділяють такі типи пестицидів:

- інсектициди – засобі боротьби зі шкідливими комахами;

- гербіциди – засоби проти бур’янистих рослин;

- фунгіциди – засоби боротьби з грибковими паразитами; 

- акарициди – засоби боротьби з кліщами.