ІЄРАРХІЯ ГЕОСИСТЕМ

Рівні територіальної розмірності геосистем

З ландшафтно-екологічної точки зору доцільно виділяти 6 рівнів територіальної розмірності геосистем.

1. Глобальний (планетарний) рівень. Представлений географічною оболонкою Землі, що розглядається і досліджується як територіально неподільне єдине ціле утворення.

2. Субглобальний рівень. Визначається двома факторами: кулеподібною форми Землі і тектонічними рухами земних плит.

Саме до цього рівня відносяться географічні пояси та континенти. Субконтиненти – найменші територіальні одиниці, які виділяються виключно за планетарними факторами.

3. Регіональний рівень.

Внутрішня територіальна структура континенту або субконтиненту визначається вже регіональними факторами - макроположенням відносно океанів і гірських систем, морфоструктурами високих порядків, загальною циркуляцією атмосфери, тощо. Відповідно до дії цих факторів виділяють геосистеми регіонального рівня – зони, підзони, провінції, області.

Найменшою регіональною геосистемою є макрогеохора.

Відмінністю регіональних геосистем від наступного рівня є те, що вони сформувалися під впливом планетарно-астрономічних факторів, зовнішніх стосовно географічної оболонці. (Сейсмічна активність, пасати і мусони).

4.Хорічний рівень.

Виділення геосистем хорічного рівня базується на суто внутрішніх факторах взаємодії геокомпонентів ландшафту, що трансформують вплив зовнішніх по відношенню до географічної оболонці сигналів (тектонічні рухи, надходження тепла і вологи).

До таких факторів належать екзогенні процеси, що створюють різні форми і елементи рельєфу. Через них закономірно змінюється величина сонячної радіації, що надходить на земну поверхню, перерозподіляються волога і мінеральні речовини, тощо. Як результат – формування і співіснування в ландшафті рослинних угруповань і ґрунтів, характерних для природних зон, що не мають єдиного кордону. Природна контрастність на хорічному рівні може бути в багато разів більше, ніж на регіональному.

Саме на хорічному рівні найбільшою мірою виявляється дія екологічних факторів та їх залежність від особливостей даної території. Розміри сільськогосподарських угіддь та зон їх впливу співрозмірні якраз з геосистемами хорічного рівня. Тому у ландшафтній екології для вирішення більшості конкретних прикладних задач проводиться аналіз саме хорічних геосистем.

5. Топічний рівень.

До цього рівня відносяться геосистеми тільки одного рангу - геотопи і фації. Це максимально однорідні в комплексному ландшафтному відношенні одиниці, внутрішня територіальна структура яких вже не визначається географічними закономірностями. Геотопи пов'язані між собою різними типами просторових відносин, що визначають їх об’єднання у ту або іншу ландшафтну територіальну структуру. Ландшафтно-екологічні дослідження на топічному рівні зводяться до виділення геотопів та аналізу їх вертикальних структур.

6. Субтопічний рівень.

Геотопи розділяються на структурні одиниці меншого рівня, які за розміром, тривалістю існування, походженням істотно відрізняються від геотопів і геосистем вищих рангів. Багато вчених вважають, що внутрішня топічна структура не є предметом ландшафтного аналізу.

Основним об’єктом ландшафтно-екологічного аналізу є системи хоричного і топічного рівнів.